Європейська інтеграція і праволюдинні маркери культурно-правової ідентичності України: соціологічний підхід

Актуальність дослідження зумовлена реальною перспективою надання Україні членства в Європейському Союзі, що робить необхідною рефлексію над теоретико-методологічними основами осмислення процесу євроінтеграції й розкриття евристичного потенціалу соціально-філософських підходів як засобів такого осмислення. Метою статті є виявлення концептуально-методологічних можливостей розвитку некласичних соціологічних підходів для вирішення завдання опису політико-правових аспектів європейської інтеграції України і зв’язків між цим процесом і транснаціональною стандартизацією прав людини в Європейському Союзі. Основні методи дослідження. Розвідку здійснено з опертям на методологію конструктивістського структуралізму П’єра Бурдьє, доповнену за рахунок категорій потреб та інтересів як породжувального механізму боротьби й кооперації в полі влади, політики і права; а також концепту ідентичності, що уможливлює більш різнобічне соціолого-правове осмислення процесу європейської інтеграції України. Результати дослідження. Доведено, що «демократія», «права людини» і «верховенство права» – термінологічні позначення сфер праволюдинної стандартизації і засобів розбудови правової ідентичності ЄС і правового поля ЄС. Нормативний зміст і смисл, наданий цим принципам органами ЄС і є тим стандартом, який уможливлює включення України в структуру політико-правового поля ЄС. Водночас діюча інституційна система забезпечення стандартів прав людини у поєднанні із споживацьким типом габітусу сприяють формуванню в громадян держав-членів ЄС не стільки колективної, скільки індивідуальної ідентичності лібералістичного гатунку.

П’єр Бурдьє, соціальний конструктивізм, політико-правове поле, європейська інтеграція України, міжнародні стандарти прав людини, європейська культурно-правова ідентичність