Отримано 14.05.2025, Доопрацьовано 14.06.2025, Прийнято 30.06.2025
Проведене дослідження засвідчує, що верховенство права як фундаментальна правова цінність та юридична категорія глибоко інтегрована в конституційно-правову матерію національних правопорядків та складає невід’ємну основу міжнародного права та правових систем наддержавних об’єднань. Спираючись на практику Суду Справедливості ЄС, обґрунтовано положення про те, що, у разі порушення принципу верховенства права на етапі розробки правової норми або її застосування, приведенню стану урегульованості суспільних відносин у відповідність із справедливістю як однією з основних засад права має сприяти ефективна судова влада, яка має запобігати свавіллю у разі її допущення з боку держави в особі її органів влади. Доводиться, що судова практика щодо вирішення справ із окремих категорій спорів, предметом яких виступають права та законні інтереси громадян, демонструє тлумачення та застосування актів законодавства в спосіб, що не узгоджується з принципом верховенства права. Зазначене знайшло підтвердження на прикладі найбільш резонансних справ, предметно пов’язаних із захистом прав громадян, порушених у зв’язку із недотриманням порядку та умов призову на військову службу під час мобілізації. Зроблено наголос на тому, що колізії в тлумаченні та застосуванні актів законодавства, створювані Верховним Судом, слід визнати результатом непослідовного (вибіркового) врахування основоположних принципів права, як-то принципу «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків», який слід розглядати в системному взаємозв’язку з принципом верховенства права та законністю як його складовою, а також неналежного врахування Конвенції, практики ЄСПЛ та права ЄС.
принцип верховенства права, фундаментальні цінності, ЄСПЛ, право ЄС, справедливість, права та законні інтереси громадян