Отримано 04.03.2025, Доопрацьовано 04.04.2025, Прийнято 30.06.2025
Процес розслідування злочинів на тимчасово окупованих територіях України нерозривно пов’язаний із сукупністю факторів та особливими умовами, обумовленими бойовими діями, невизначеністю правової юрисдикції, правовим вакуумом, неможливістю доступу українських правоохоронців до місця події до деокупації території та комунікації з потерпілими та свідками, збройним контролем російськими окупаційними військами над частиною міжнародно визнаної української території, встановлення представниками російської окупаційної адміністрації в захоплених українських населених пунктах окупаційного режиму, депортації українських громадян, проведення фільтраційних заходів, учинення російськими військовослужбовцями, найманцями й особами, які беруть участь у веденні агресивної війни проти України, з метою залякування українців на окупованих територіях, катувань, умисних убивств та інших насильницьких злочинів щодо військовополонених, місцевих правоохоронців, правозахисників, інтелігенції, духовенства та іншого цивільного населення, вжиттям воєнними злочинцями додаткових заходів конспірації шляхом усунення розпізнавальних знаків, приховування облич, застосування захисних масок і позивних, знищення слідів у місцях учинення злочинів у результаті підриву дамб, мостів, підпалів, ракетних, артилерійських обстрілів деокупованих населених пунктів, використання мобільних крематоріїв для спалювання трупів закатованих людей. Латентний характер цих кримінальних правопорушень суттєво ускладнює їх виявлення та розслідування. Документування загальнокримінальних та воєнних злочинів на окупованих територіях, установлення винних осіб, забезпечення принципу невідворотності покарання злочинців та поновлення порушених прав українських громадян є пріоритетним напрямком для роботи правоохоронних органів та актуальним завданням для криміналістики, вирішення яких залежить від застосування нестандартних криміналістичних прийомів та засобів, пов’язаних із дистанційним збором доказів. У цих умовах ключове значення мають типові слідчі ситуації, які відіграють важливу роль у плануванні слідчих (розшукових) дій, побудові обґрунтованих слідчих версій та організації злагодженої взаємодії слідчої групи. Використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи аналізу. За результатами дослідження проаналізовано наукові положення щодо криміналістичної характеристики слідчої ситуації, її сутності, змісту, структури, класифікації та типів. Практична цінність – уперше визначено типові слідчі ситуації для розслідування злочинів на окупованих територіях України, запропоновано шляхи адаптації слідчих (розшукових) дій, надано практичні рекомендації та алгоритми досудового розслідування, які сприяють вирішенню проблемних питань та враховують відповідну специфіку.
криміналістична характеристика, тактичні операції, типізація слідчих ситуацій