Проблеми правового регулювання проведення негласних слідчих (розшукових) дій як засобів кримінального процесуального доказування до постановлення ухвали слідчого судді

У статті досліджуються проблеми правового регулювання проведення негласних слідчих (розшукових) дій як засобів кримінального процесуального доказування до постановлення ухвали слідчого судді. Обґрунтовується, що в умовах воєнного стану, активізації диверсійної діяльності, терористичних загроз, державної зради, колабораційної діяльності та інших форм організованої злочинної діяльності ефективність досудового розслідування значною мірою залежить від можливості оперативного застосування негласних засобів кримінального процесуального доказування. Метою дослідження є висвітлення проблем правового регулювання проведення негласних слідчих (розшукових) дій як засобів кримінального процесуального доказування до постановлення ухвали слідчого судді та надання науково-обґрунтованих пропозицій щодо їх вирішення. Методологічну основу дослідження становлять діалектичний, системно-структурний, формально-юридичний, порівняльно-правовий, телеологічний методи, а також методи аналізу та синтезу. Дослідження ґрунтується на аналізі положень Кримінального процесуального кодексу України, Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, судової практики Верховного Суду, апеляційних і місцевих судів, а також наукових джерел. У результаті дослідження встановлено наявність нормативної невизначеності щодо меж застосування ст. 250 КПК України, неоднорідності судової практики та конкуренції між загальними й спеціальними положеннями глави 21 КПК України. Обґрунтовано доцільність формування універсальної моделі застосування статті 250 КПК України, визначення альтернативного характеру підстав проведення негласних слідчих (розшукових) дій у невідкладних випадках, а також розширення підстав їх застосування у випадках безпосереднього переслідування особи, яка вчинила тяжкий або особливо тяжкий злочин, та запобігання ризикам втрати, приховування чи знищення речей або документів, а також втрати доступу до цифрових джерел інформації, що мають значення для кримінального провадження. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання сформульованих висновків і пропозицій для вдосконалення кримінального процесуального законодавства України та забезпечення єдності правозастосовної практики.

негласні слідчі (розшукові) дії; засоби кримінального процесуального доказування; отримання доказів; установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу; спостереження за особою, річчю або місцем; ухвала слідчого судді