Теоретико‑правові засади розвитку системи стратегічних комунікацій сектору безпеки і оборони

Дослідження проблеми правового регулювання суспільних відносин у сфері стратегічних комунікацій в умовах розвитку інформаційних технологій та поширення негативних інформаційних впливів на людину і суспільство є вкрай актуальною темою та потребує комплексного наукового опрацювання. Автор поставив за мету проаналізувати теоретичні, історичні та правові засади становлення системи стратегічних комунікацій сектору безпеки і оборони України та відповідного досвіду США, Великої Британії та інших країн-членів ЄС і НАТО. У роботі із застосуванням загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання (діалектичного, історичного, системного аналізу та ін.) розглянуто правові засади формування та пріоритетні напрями розвитку системи стратегічних комунікацій сектору безпеки і оборони в умовах гібридної війни та євроатлантичної інтеграції України. Зроблено висновок, що правове регулювання суспільних відносин у цій сфері в Україні перебуває на етапі формування, а спеціальне законодавство з питань розбудови національної системи стратегічних комунікацій, організації управління і контролю та діяльності суб’єктів цієї системи потребує належного опрацювання з урахуванням досвіду країн-членів НАТО. За результатами дослідження: 1) сформульовано ключові загрози національної та міжнародної безпеки в інформаційній сфері; 2) визначено основні чинники, які впливають на розбудову системи стратегічних комунікацій, та складові вказаної системи (публічна дипломатія і заходи, спрямовані на просування цілей держави; зв'язки з громадськістю та військові зв'язки; інформаційні та психологічні операції); 3) уточнено складові системи управління та координації діяльності у сфері стратегічних комунікацій; 4) запропоновано модель побудови національної системи стратегічних комунікацій, наведено юридичне визначення суб’єктів цієї системи, їхніх завдань і функцій, організації взаємодії та міжнародного співробітництва

національна оборона, персональні дані, конфіденційність, євроатлантична інтеграція, міжнародні відносини