Техніка узагальнення результатів порівняльного історико-правового дослідження

Стаття присвячена дослідженню техніки упорядкування інформації, отриманої у ході проведення порівняльного історико-правового аналізу. До основних способів систематизації даних, зокрема, належать класифікація і типологізація. Класифікація проявляється у розподілі об’єктів на певні класи і може містити у своїй основі самі різні критерії. При цьому кожна окрема класифікація має здійснюватися лише на підставі однієї ознаки. Типологізація на відміну від класифікації може проводитися за набором суттєвих ознак й спрямована на пізнання сутності досліджуваних явищ. Будь-яка історико-правова типологізація залежить від обраних критеріїв. Результатом порівняльного історико-правового аналізу може стати отримання цілих масивів інформації, для упорядкування якої доцільно використовувати методи кластерного аналізу. Кластерний аналіз – це сукупність прийомів, що дозволяють класифікувати багатомірні спостереження, а його метою є створення кластерів – груп схожих між собою об’єктів. У статті наводиться й алгоритм дій при застосуванні кластерного аналізу. Усі наведені способи систематизації інформації є основою для подальшої оцінки отриманих даних, головним елементом якої є пояснення. Саме у процесі пояснення розкриваються суттєві сторони й відношення порівнюваних історико-правових об’єктів та встановлюється внутрішній причинний взаємозв’язок між дослідженими державно-правовими явищами. Оцінка результатів порівняльного історико-правового дослідження не закінчується простим поясненням, а може продовжуватися також й у напрямку наукового прогнозування, логічною основою якого є метод моделювання. Процес моделювання на стадії систематизації та оцінки результатів порівняльного історико-правового дослідження проходить у декілька етапів, які також отримують своє висвітлення у статті

техніка узагальнення результатів порівняльного історико-правового дослідження, класифікація, типологізація, методи кластерного аналізу, прогнозування, моделювання