Актуальність дослідження зумовлена триваючими процесами гармонізації українського законодавства і судової практики з європейським правом, однією з визначальних засад якого є принцип верховенства права, а також різноманіттям доктринальних підходів до визначення поняття верховенства права та практикою політичної інструменталізації зазначеного принципу. Метою пропонованої статті є вироблення поняття верховенства права на основі розгляду методологічних й соціологічних аспектів дослідження проблеми балансування соціальних інтересів в юридичній діяльності. Основні методи дослідження. З опертям на діалектичну методологію розкривається конкретно-історична зумовленість уявлень про верховенство права, пропонується визначення поняття верховенства права як конкретно всезагальної категорії, яка виражає розвиток соціальних потреб та інтересів, виявляється взаємна доповнюваність базових вимог верховенства права. На основі потребового підходу встановлюються соціальні витоки політичної інструменталізації цих вимог. Значення проведеного дослідження. У статті доведено методологічні переваги діалектичного підходу до розкриття проблем верховенства права. Запропоновано визначення поняття верховенства права як встановлюваного у судовій практиці динамічного балансу значимостей конкуруючих інтересів учасників правовідносин. Обґрунтовано, що найбільш проблемні моменти у застосуванні принципу верховенства права пояснюються потребовою зумовленістю підходів до трактування змісту цього принципу; широкими можливостями вибору нормативних інструментів для нейтралізації окремих вимог верховенства права; високим ступенем їх невизначеності і внутрішньої суперечливості.
верховенство права, баланс цінностей, зважування інтересів, пропорційність, юридична визначеність, справедливість