Досвід ЄС у використанні потенціалу інституційного державно-приватного партнерства в ракурсі посилення національної безпеки в умовах війни та повоєнної відбудови України

Статтю присвячено проблемі пошуку ефективних правових механізмів, спроможних забезпечити вирішення стратегічних завдань в умовах повномасштабної російської агресії проти України та повоєнної відбудови зруйнованих війною економічної та інших сфер суспільного буття України. Йдеться про посилення національної безпеки в цілому, та її економічної складової, зокрема. Міжнародна спільнота (ЄС, зокрема) та більшість зарубіжних країн, надаючи допомогу Україні у відстоюванні своєї державної незалежності від агресивних дій російської держави, водночас посилюють національну безпеку своїх країн, про що свідчать стратегії нацбезпеки різних держав, прийняті після початку повномасштабної російської агресії проти України, та відповідні акти ЄС. Наголошується на кардинальну зміну міжнародної безпекової складової з огляду на малопередбачувані агресивні дії частини держав, а відтак – необхідності вжиття відповідних заходів, серед яких зменшення економічної залежності від інших (особливо малодружніх) держав, розвиток інноваційної складової в забезпеченні обороноздатності, партнерство з іншими (дружніми) країнами та бізнесом у вирішенні питань, що позитивно впливають на обороноздатність країни, регіону, міжнародної спільноти, стійкості критичної інфраструктури. Аналіз зарубіжного (зокрема, ЄС) досвіду та теоретичних праць українських та зарубіжних дослідників щодо вирішення стратегічних завдань, у тому числі пов’язаних з національною безпекою, свідчить про ефективність інституційної форми державно-приватного партнерства за участі кількох дружніх держав та бізнесу. Однак Закон України «Про державно-приватне партнерство» не передбачає такої можливості й, попри завдання щодо євроінтеграції, не враховує положення Регламенту ЄС 2021/2085 від 19.11.2021 щодо інституційного ДПП за участі держав-членів ЄС та бізнесу. Враховуючи гостру необхідність у повоєнній відбудові економічної та інших сфер суспільного життя, що зазнали руйнування через російську агресію проти України, брак власних коштів та необхідність залучення іноземних ресурсів на інших, ніж безоплатна допомога, умовах, пропонується доповнити Закон України «Про державно-приватне партнерство» положеннями щодо умов та порядку застосування інституційної форми ДПП за участі на боці державного партнера не лише України, а й дружніх щодо неї держав, а також забезпечення досі актуальної для України антикорупційної складової в правовому механізмі такого партнерства. 

державно-приватне партнерство (ДПП), інституційна форма ДПП, міжнародний державний партнер, повоєнна відбудова України, євроінтеграція, вдосконалення законодавства.