Основні напрями рекодифікації міжнародного приватного права в Україні

У статті показано, що українська «колізійна» кодифікація на зламі століть (Закон України «Про міжнародне приватне право» 2005 року) сприяла переходу вітчизняної доктрини й практики міжнародного приватного права на теоретичну платформу західноєвропейських країн і міжнародних організацій. За допомогою принципу, прив’язки та інших граней найтіснішого зв’язку українське колізійне право було фактично переписане заново. Тепер воно характеризується значним рівнем диспозитивності, регулятивності та гнучкості. Водночас великі геополітичні зміни та досягнення в праві пропонують подальше оновлення кодифікації міжнародного приватного права в таких основних напрямах: (і) зміцнення приватноправових засад колізійного права; (іі) надання колізійним нормам більшої гнучкості з одночасним збереженням їхньої визначеності; (ііі) подальша «матеріалізація» вибору права (його націленість на матеріальний результат рішення у конкретній справі – material justice); (іv) уточнення одновекторного (unilateral) підходу до вирішення колізійного питання. Важливим завданням оновлення є, на думку автора, повернення кодифікації до структури Цивільного кодексу України у вигляді завершальної книги про міжнародне приватне право. Нове оновлення кодифікації міжнародного приватного права України має бути спрямовано на подальшу його «європеїзацію», що забезпечить ефективнішу взаємодію української правової системи з правовими системами світу і тим самим сприятиме розвиткові міжнародних економічних та інших відносин.

приватноправова кодифікація, реформа міжнародного приватного права, Закон України «Про міжнародне приватне право», колізійна норма, рекодифікація колізійного права