Збройна агресія РФ на території України спричинила небачені за масштабами деструктивні зміни навколишнього природного середовища, поставивши нашу країну на межу екологічної катастрофи. Апогеєм серед величезної кількості екологічно небезпечних злочинних дій агресора в Україні підрив греблі Каховської ГЕС 6 червня 2023 р. за характером і масштабами екологічних наслідків цілком вписується в концепт екоциду. За цих умов першочергової актуальності набуває аналіз можливостей притягнення до відповідальності винних у вчиненні злочинів проти довкілля внаслідок воєнних дій, використання для цього засобів як національного, так і міжнародного судочинства. У статті проаналізовано масив міжнародно-правових актів екологічного спрямування, порушених унаслідок підриву Каховської ГЕС, а також міжнародні документи, які встановлюють відповідальність за злочинні посягання на довкілля під час воєнних дій. У статті досліджено юридичні підстави притягнення до кримінальної відповідальності за відповідні злочини. На основі аналізу попереднього досвіду розгляду екологічних справ, пов’язаних з воєнними злочинами, в Україні, а також в органах міжнародного судочинства, зроблено висновок про те, що справа про підрив греблі Каховської ГЕС надає органам міжнародної кримінальної юрисдикції, насамперед Міжнародному кримінальному суду, унікальний шанс уперше довести спроможність реалізації міжнародно-правових норм про відповідальність за злочини проти довкілля, взявши до свого розгляду справу про екологічні наслідки підриву Каховської греблі. Окрема увага приділяється визначенню спроможностей різних юрисдикційних інстанцій, а саме, крім МКС, Міжнародного суду ООН, Міжнародного трибуналу з морського права, спеціального кримінального трибуналу ad-hoc щодо розгляду справ про екологічні правопорушення, вчинені в результаті воєнних дій міжнародного характеру.
екоцид, підрив греблі Каховської ГЕС, воєнні злочини, міжнародне судочинство, Міжнародний кримінальний суд, порушення законів і звичаїв війни