Наукова дискусія щодо визначення віртуального активу в Україні: від програмного коду і нематеріального блага до цифрової речі

У цій статті досліджуються правові підходи до визначення віртуальних активів в Україні, зокрема їх трансформація від програмного коду до цифрової речі. Метою статті є систематизації та аналіз правових підходів до визначення віртуальних активів в Україні. Використано комплекс методів, включаючи аналіз, порівняльний та історичний, що дозволило всебічно дослідити процес становлення правової концепції віртуальних активів. Проаналізовано ключові етапи розвитку законодавства, серед яких виділяються зміни в підходах до регулювання криптовалют, починаючи від їхнього прирівнювання до грошових сурогатів, програмного коду, фінансового активу, до остаточного закріплення віртуальних активів як особливого виду майна та цифрової речі. У статті детально розглядаються законодавчі ініціативи та їхній вплив на визначення віртуальних активів, зокрема Закон №361-IX, який уперше закріпив легальне визначення віртуальних активів як цифрового вираження вартості, що може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей, та Закон №2074-ІХ, який визнав віртуальні активи об'єктом цивільних прав. Особлива увага приділяється імплементації положень MiCA та перспективам подальшої гармонізації національного законодавства з правовим полем ЄС. Введення поняття цифрової речі у 2023 році закріпило віртуальні активи серед інших об'єктів цивільних прав, що стало важливим кроком у забезпеченні правової визначеності в цій сфері. Проте автор відзначає, що незважаючи на досягнутий прогрес у регулюванні віртуальних активів, питання їх правової природи та регулювання залишаються відкритими, що створює простір для подальших наукових досліджень та дискусій

криптовалюти, віртуальні активи, криптоактиви, цифрова річ, майно, MiCA