Податок на виведений капітал чи амністія тіньових доходів

Метою статті є аналіз правових підстав та економічної доцільності заміни податку на прибуток податком на виведений капітал, виявлення реальних проблем, які законодавець намагається вирішити такою заміною, оцінка відповідності засобів потребам держави. Емпіричну базу дослідження складають результати аналізу системи оподаткування, теоретичні розробки вітчизняних і зарубіжних учених з проблем фінансового права та економічної науки, чинні закони України, нормами яких регулюються правовідносини в досліджуваній сфері, а також норми, передбачені угодою між Україною та ЄС та договором про створення ЄС. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити висновок про те, що запровадження податку на виведений капітал не вирішує жодної проблеми, необхідністю вирішення яких обґрунтовується його запровадження. Під назвою податок на виведений капітал намагаються запровадити ще одну шахрайську схему, організовану за принципом податку на додану вартість. Єдиним результатом заміни податку на прибуток податком на виведений капітал буде незаконна амністія тіньових капіталів за рахунок коштів Держбюджету і Пенсійного фонду України, повна відсутність податкового контролю, сприяння ухиленню від оподаткування та безконтрольного вивозу капіталів за кордон. Законопроєкт пропонує вирішення тих проблем, які мають вирішуватися засобами Кодексу України з процедур банкрутства та аудиторськими перевірками. Реальні проблеми системи оподаткування полягають у відсутності методів однозначного визначення податкової бази всіх передбачених Податковим кодексом податків через невизначеність структури ринкових цін, відсутність визначення поняття «додана вартість» та її складових, застосування найгіршого методу обчислення доданої вартості та податкових правовідносин між платниками ПДВ. Проблеми системи оподаткування ускладнені хибними орієнтирами діяльності Нацбанку й уряду України, угодами про уникнення подвійного оподаткування, правилами тонкої капіталізації, трансфертного ціноутворенням, контрольованих іноземних компаній, відступом від принципу оподаткування за джерелом та неправильним визначенням правового статусу поняття «резидент» щодо фізичних і юридичних осіб. Для однозначного визначення податкової бази в роботі запропоновано визначення структури доданої вартості та її складових, структури справедливих ринкових цін, запровадження адитивного (балансового) методу обчислення доданої вартості та сплата ПДВ у режимі реального часу безпосередньо у бюджет на кожній стадії виробництва і/або розподілу.

податок на прибуток, на виведений капітал, складові доданої вартості, структура ринкових цін, адитивний метод, податкові правовідносини