Отримано 01.08.2025, Доопрацьовано 25.08.2025, Прийнято 29.09.2025
У статті здійснено комплексне дослідження доказування в адміністративно-деліктному провадженні як ключового інструменту встановлення юридично значущих обставин, що забезпечує баланс між публічною владою та правами особи. Розкрито природу доказування як багаторівневої інтелектуально-правової діяльності, яка включає не лише процесуальні дії, а й оціночні судження, засновані на стандартах допустимості, достатності та внутрішнього переконання. Автором обґрунтовано положення про те, що ці три стандарти не є самодостатніми, а функціонують як взаємозалежні елементи цілісної логіко-юридичної системи. Встановлено, що порушення системної єдності між ними призводить до формалізму, суб’єктивізму або фактичного позбавлення особи гарантій справедливого розгляду справи. У роботі охарактеризовано сучасний стан нормативного регулювання доказування за Кодексом України про адміністративні правопорушення, де, попри існування окремих приписів, відсутні чіткі дефініції базових понять, критерії допустимості та достатності, а також механізми перевірки переконання особи, яка ухвалює рішення. Значну увагу приділено аналізу проблем практики – автоматизованості рішень, шаблонному використанню доказів, ігноруванню альтернативних версій подій. Зроблено порівняльно-правовий огляд підходів до доказування в Німеччині, Франції, США та Польщі, де більш чітко окреслені нормативні моделі та епістемологічні основи доказового процесу. У результаті запропоновано концепцію трирівневої моделі доказування в адміністративно-деліктних справах, що передбачає послідовне застосування стандартів допустимості, достатності та переконання, доповнену вимогами до їх мотивування і процесуального контролю. Обґрунтовано необхідність кодифікації відповідних положень, розробки методичних рекомендацій для практиків та впровадження єдиної доказової методики в публічному адмініструванні. Стаття формулює доктринальний підхід до доказування як до механізму досягнення юридичної істини в адміністративному процесі.
доказування, адміністративне правопорушення, допустимість доказів, достатність доказів, внутрішнє переконання, публічна юрисдикція, адміністративне провадження, юридична істина