Використання штучного інтелекту для превентивного виявлення криміналістичних ризиків у сфері підприємництва: міждисциплінарний підхід

У статті проаналізовано актуальні виклики кримінально-правовій протидії злочинності в сфері підприємництва в умовах цифровізації. Встановлено, що традиційні методи правоохоронної діяльності недостатньо ефективні для попередження нових форм економічних правопорушень. Метою дослідження є обґрунтування доцільності впровадження інструментів штучного інтелекту (далі – ШІ) у кримінально-правову практику для виявлення кримінологічних ризиків. У дослідженні використано системний, порівняльно-правовий і метод, метод моделюваня. Представлено концептуальний апарат, зокрема поняття «цифровий профіль суб’єкта господарювання» та «превентивне виявлення кримінологічних ризиків». Розглянуто потенційне застосування концепції «predictive policing», водночас акцентовано на її суперечності з основоположними засадами кримінального процесу – презумпцією невинуватості, індивідуалізацією відповідальності та забороною об’єктивного інкримінування. На підставі результатів аналізу розроблено алгоритм превентивного виявлення кримінологічних ризиків у підприємницькій діяльності. Його етапами є: збирання релевантних даних, алгоритмічна обробка з використанням технологій машинного навчання, формування індексу ризику та надання рекомендацій для реагування з боку держави. Показано, що, на відміну від індивідуального прогнозування, превентивна аналітика не є підставою для притягнення до відповідальності, а виступає орієнтиром для подальших попереджувальних дій. Поняття «превентивне виявлення кримінологічних ризиків у підприємництві» визначено як системний процес виявлення, аналізу й оцінки потенційно загрозливих правових, економічних і фактичних умов у діяльності суб’єктів господарювання, що можуть свідчити про ризик учинення кримінальних правопорушень з метою своєчасного попередження, локалізації або нейтралізації в межах кримінально-правового реагування. У висновках обґрунтовано, що впровадження інноваційних цифрових технологій у кримінально-правову політику має базуватися на засадах правової визначеності, алгоритмічної прозорості та недопущення порушення прав людини. Запропоновано напрями вдосконалення нормативного регулювання та створення правового режиму для аналітичної інформації, сформованої із застосуванням ШІ.

кримінально-правова протидія, цифровізація, штучний інтелект, превентивна аналітика, прогнозування злочинності, цифровий профіль, кримінологічні ризики