Військове правосуддя в системі судових органів Франції та Польщі: актуальні тенденції розвитку військового правосуддя в умовах міжнародного конфлікту

Стаття присвячена порівняльному аналізу інституційних та процедурних особливостей військового правосуддя у Франції та Польщі в контексті їх відповідності європейським стандартам справедливого судочинства. Дослідження актуалізується тривалими дискусіями щодо дилеми між необхідністю спеціалізації військової юстиції (що забезпечує професіоналізм, ефективність та оперативність) та вимогами незалежності й безсторонності судового процесу. Методологічну основу дослідження становлять порівняльно-правовий, історико-правовий та системно-структурний методи, а також аналіз правозастосовної практики Європейського суду з прав людини. Емпіричну базу складають нормативно-правові акти Франції та Польщі, рішення ЄСПЛ, висновки Венеціанської комісії та сучасні наукові дослідження з проблематики військового правосуддя. Результати дослідження виявляють кардинальні відмінності в підходах досліджуваних держав. Франція здійснила радикальну реформу 2011 року, повністю скасувавши автономні військові суди в мирний час та інтегрувавши військове правосуддя в загальну цивільну судову систему. Натомість Польща зберігає традиційну дворівневу систему спеціалізованих військових судів із гарнізонними та окружними судами. Для України в умовах воєнного стану особливу актуальність має адаптація польської моделі з створенням тимчасових «військових судів воєнного часу» з гарантіями незалежності та оперативності.

військове правосуддя, незалежність судової влади, стаття 6 ЄКПЛ, військові суди, Франція, Польща, європейські стандарти, справедливе судочинство, судова реформа, Венеціанська комісія.