Міжнародно-правовий статус Керівного комітету Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України

Статтю присвячено аналізу ключового адміністративного й управлінського органу Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України – Керівного комітету. Відзначено безпрецедентність інтеграції Комітету до структури Ради Європи, що вимагає глибокого доктринального осмислення з огляду на особливу предметну юрисдикцію (ratione materiae) Спеціального трибуналу, яка охоплює розслідування, кримінальне переслідування та судовий розгляд справ стосовно осіб, які несуть найбільшу відповідальність за злочин агресії проти України. Звернуто увагу на те, що в умовах неефективності універсальних безпекових інститутів міжнародного рівня саме новостворений Комітет перебирає на себе роль координаційного центру Трибуналу, гарантуючи належне, безперервне фінансування та загальну функціональність судового механізму. Здійснений аналіз дозволяє стверджувати, що створення Керівного комітету шляхом укладення специфічної розширеної часткової угоди сприяє залученню широкої коаліції держав (зокрема й тих, що не є членами Ради Європи), уособлюючи консолідовану волю міжнародного співтовариства. Це підтверджує наявність об’єктивної міжнародної правосуб’єктності судової інституції та формує правове підґрунтя для здійснення правосуддя. Окремо наголошено, що Керівний комітет виконує не лише стандартні для міжнародних судових інституцій фінансово-адміністративні функції, а й наділений винятковими формувальними, контрольними та нормотворчими повноваженнями. Зокрема, його компетенція поширюється на призначення Суддів і Прокурорів, а також на внесення змін до Правил процедури і доказування Трибуналу. Автори зазначають, що в такий спосіб забезпечується система стримувань і противаг між політичним наглядом держав-засновниць та абсолютною процесуальною незалежністю під час здійснення правосуддя. Додатково висвітлено потенціал Комітету як міжнародного центру взаємної правової допомоги та головного координатора створення майбутнього залишкового механізму для виконання вироків. Оптимальним вбачається використання отриманих висновків для розробки внутрішніх регламентів функціонування Керівного комітету, модернізації правил процедури та доказування, а також для формування дієвої стратегії співробітництва між державами у процесі здійснення міжнародного кримінального правосуддя. Визначено актуальні подальші напрями наукових розвідок і дискусій щодо інтеграції таких гібридних моделей у загальну архітектуру міжнародного права. Наразі очікується ухвалення зацікавленими державами розширеної часткової угоди про Керівний комітет, яка покликана забезпечити необхідне фінансування та організаційне управління для практичного початку роботи Трибуналу.

Рада Європи; Керівний комітет; Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України; розширена часткова угода; злочин агресії; коаліція держав; агресивна війна; міжнародне право; ad hoc трибунал