Парадокс антипопулізму: відтворення популістської логіки в антипопулістських стратегіях

Актуальність дослідження зумовлена посиленням впливу популізму на конституційні демократії та потребою оцінити не лише загрози, які він створює для верховенства права, а й ризики, що виникають у процесі правової протидії йому. У статті розглянуто ситуацію, за якої антипопулістські стратегії, спрямовані на захист демократичного ладу, можуть відтворювати популістську логіку через поділ політичного простору на «захисників демократії» і «ворогів демократії», моралізацію конфлікту, делегітимацію опонентів, селективне застосування права та виправдання відступу від процедур політичною доцільністю. Метою дослідження є теоретико-правова концептуалізація парадоксу антипопулізму та визначення критеріїв, які дозволяють відмежувати легітимний конституційний самозахист демократії від практик, що самі набувають популістських ознак. Для досягнення цієї мети використано діалектичний, системний, формально-юридичний, порівняльно-правовий методи та метод правового моделювання. Отримані результати полягають у встановленні того, що правомірність антипопулістської реакції залежить не від її жорсткості, а від збереження політичного плюралізму, процедурної справедливості, загальності правових норм, судового контролю та недопущення оцінки політичного актора як загрози поза аналізом його конкретних дій. Доведено, що ефективна протидія популізму має бути спрямована на факти конкретних порушень правових процедур, тиску на незалежні інституції або підриву виборчого процесу, а не на моральне вилучення певної політичної сили чи її прихильників із демократичного поля. Обґрунтовано, що популізм не може автоматично розглядатися як стан винятку, оскільки така позиція відкриває шлях до нормалізації надзвичайних практик і перетворення права на інструмент політичного результату. Практична цінність дослідження полягає в можливості використання запропонованих критеріїв для оцінки законодавчих, судових, адміністративних і дискурсивних механізмів реагування на популістські виклики, а також для запобігання трансформації захисту демократії у форму політично вмотивованого обмеження прав, свобод і політичної конкуренції.

конституційний лад; популізм; народний суверенітет; верховенство права; militant democracy; політичний плюралізм; обмеження політичних прав