Українська модель люстрації: правові особливості та соціальні наслідки

Метою даної статті є системний аналіз правових особливостей і соціальних наслідків української моделі люстрації. Спираючись на формально-юридичний метод та метод правової інтерпретації, автори досліджують понад 20 міжнародних та національних «люстраційних» актів, що регулюють різні аспекти очищення влади. За результатами правового аналізу автори розробляють власну періодизацію етапів правового регулювання очищення влади в України. В роботі запропоновано вважати початком люстрації в Україні не традиційно визначене встановлення правових заборон щодо обіймання державних посад, а відновлення парламентсько-президентської республіки, здійснення деконцентрації та децентралізації влади. Послуговуючись методом правового моделювання, автори обґрунтовують доцільність концептуалізації люстрації у вузькому та широкому розуміннях. Це актуалізує дослідження люстрації як правового феномену не лише з позицій персонального оновлення влади, а як законодавчого посилення демократичних засад публічного управління. Автори підкреслюють необхідність осучаснення міжнародних нормативно-правових актів, що закріплюють стандарти люстрації. На підставі вторинного аналізу даних соціологічних досліджень у роботі визначено такі негативні соціальні наслідки люстрації в українському суспільстві, як стигматизація «люстрованих» державних службовців, депрофесіоналізація інституту державної служби та послаблення соціальної згуртованості в Україні. Дана робота представляє практичну цінність для країн демократичного транзиту, що мають можливість забезпечити діалектичний баланс між дотриманням прав людини та захистом демократії, спираючись на особливості українського досвіду.

очищення влади, люстраційне законодавство, узурпація влади, публічне управління, стигматизація, соціальна згуртованість.