Стаття присвячена проблемам вдосконалення правових засад державного контролю безпечності харчових продуктів в контексті гармонізації національного законодавства України з відповідним законодавством Європейського Союзу. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю підвищення ефективності державного контролю безпечності харчових продуктів для гарантування європейських стандартів захисту здоров’я людини. Мета дослідження полягає у з’ясуванні структурних особливостей законодавства, що стосуються державного контролю безпечності харчових продуктів, виявленні практичних проблем правового регулювання державного контролю безпечності харчових продуктів та напрацюванні шляхів їх вирішення. Методологічну основу дослідження становлять порівняльно-правовий метод, історико-правовий та діалектичний методи, методи аналізу та синтезу, системно-структурний та формально-юридичний методи. З’ясовано, що харчове законодавство та законодавство про корми мають загальну мету правового регулювання – захист здоров’я людини, хоча з формальної точки зору це різні галузі законодавства. Недостатня правова визначеність такої підстави позапланових інспектувань як обгрунтована підозра щодо невідповідності вимогам законодавства обумовлена різними підходами до формулювання повноважень контролюючих органів в Україні та Європейському Союзі. Для уникнення корупційних чинників під час державного контролю безпечності харчових продуктів краще впроваджувати інформаційно-комунікаційні технології, а не вдаватися до неповної гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу. Впровадження в Україні європейської концепції харчового шахрайства вимагає її узгодження з кримінальним та адміністративним законодавством, а також створення необхідних організаційно-правових умов для виявлення відповідних правопорушень під час державного контролю безпечності харчових продуктів.
інспектування, харчове законодавство, гармонізація із законодавством ЄС, санітарні та фітосанітарні заходи, євроінтеграція.