Альтернативна юрисдикція справ про адміністративні правопорушення: наявна практика і досвід у світлі принципу дотримання прав і свобод людини

У статті досліджуються окремі аспекти адміністративної деліктології, проблематика яких виявлена під час правозастосовної практики. Модернізація сучасної системи законодавства України має відбуватися на фундаментальній засаді – верховенства права. Верховенство права неможливо без законності в діяльності суб’єктів публічної адміністрації, перш за все тих, які наділені повноваженнями із застосування заходів державного примусу. Правова визначеність і правова передбачуваність, як невід’ємні складові принципу верховенства права, мають знаходити свій вияв у провадженні в справах про адміністративні правопорушення. Запроваджений у адміністративно-деліктному праві інститут альтернативності не завжди сприяє дотриманню прав і свобод людини, утвердженню верховенства права в українському суспільстві. Альтернативність, як і абсолютна визначеність у правовому регулюванні, не завжди позитивно впливають на якість правового регулювання суспільних відносин, задоволення правових очікувань людини як від поведінки суб’єктів публічної адміністрації, так і права, як засобу регулювання суспільних відносин. Разом із цим, в умовах наявності та єдності інтересу суб’єкта, вповноваженого складати протоколи про адміністративні правопорушення, у тому, щоб за результатами розгляду справи, де одним (подекуди єдиним) джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, та альтернативності у виборі суб’єкта розгляду справи про адміністративне правопорушення, призводить до зловживань адміністративним розсудом. Водночас зазначена обставина не сприяє правовій визначеності та передбачуваності для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що в сукупності може призводити до ухвалення рішень, які порушуватимуть права, свободи людини та громадянина, у своєму підґрунті не матимуть достатніх та допустимих доказів як учинення адміністративного правопорушення, так і винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Саме тому досліджується питання альтернативності юрисдикції справ про адміністративні правопорушення та суб’єктів, які можуть використовувати та реалізовувати вказану альтернативність юрисдикції. Результатом дослідження стало обґрунтування необхідності внесення відповідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо усунення такого виду альтернативності, як альтернативність юрисдикції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.

адміністративна деліктологія, адміністративне правопорушення, альтернативність, юрисдикція, права, свободи, людина.