Стаття присвячена з’ясуванню сутності, визначенню та класифікуванню криміналістичних засобів кримінального процесуального доказування. Наголошено, що одним із основних завдань учених-процесуалістів та криміналістів є забезпечення практиків належним інструментарієм для найбільш ефективного здійснення доказової діяльності в кримінальному провадженні. З’ясовано, що в спеціальній літературі подібний інструментарій прийнято називати «засобами доказування». Виокремлено вузький (обмежувальний) та широкий підходи до тлумачення даного поняття. Підтримуючи більш широкий підхід автор відносить до засобів кримінального процесуального доказування на правах рівноцінно важливих та взаємопов’язаних елементів: 1) знаряддя доказування-обґрунтування – фактичні дані та їх джерела (докази, презумпції, преюдиції, безспірні та загальновідомі факти); 2) способи доказування – способи збирання, дослідження, перевірки, оцінки й використання доказів та способи (форми) використання презумпцій, преюдицій, безспірних і загальновідомих фактів. З урахуванням спрямованості криміналістичних рекомендацій на підвищення ефективності доказової діяльності в кримінальному провадженні автор указує на існування специфічних інструментів доказової діяльності – криміналістичних засобів кримінального процесуального доказування, котрі визначено як розроблені чи опрацьовані криміналістикою прийоми, способи, методи й науково-технічні засоби, практично-орієнтовані рекомендації щодо їх найбільш ефективного застосування вповноваженими особами (суб’єктами та іншими учасниками доказування) під час збирання, дослідження та використання доказів з метою встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Відповідні засоби поділено на техніко-криміналістичні, тактико-організаційні та методико-організаційні.
кримінальне провадження, доказування, засоби доказування, криміналістичні рекомендації, збирання, дослідження та використання доказів