Відзначається значний потенціал стимулюючого правового режиму господарювання у вирішенні ключових завдань соціально-економічного розвитку держави. Обґрунтовано, що можливості стимулюючого правового режиму господарювання зумовлюються, з одного боку, ступенем узгодженості правових норм, що складають його змістовну складову, в межах національної правової системи, маючи на меті запобігання правовим колізіям та сприяння їх своєчасному усуненню, а з іншого – повнотою адаптації законодавства України до права ЄС, коректністю сприйняття як конкретної норми чи групи норм, так і правової думки та ідеї, які було покладено в основу формування відповідного нормативного положення. Визнаючи норми про державну допомогу суб’єктам господарювання одним із вагомих складових «правового ядра» стимулюючого правового режиму господарювання, проведено глибинний аналіз національного законодавства в зазначеній сфері з оцінкою ступеня відповідності окремим нормам права ЄС. Проведене дослідження дозволило виявити нові вектори розвитку державної правової політики, які полягають у виправданому тяжінні до врегулювання відносин із надання державної допомоги суб’єктам господарювання із мінімізацією правових інструментів, що мають чи можуть мати територіальну локалізацію. Водночас наголошено на доцільності формування стратегічних векторів правової політики держави із дотриманням принципу верховенства права та непорушності Конституції України, зокрема в частині перегляду законодавства України, що визначає засади створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон.
право ЄС, верховенство права, стимулюючий правовий режим господарювання, державна допомога суб’єктам господарювання, спеціальні (вільні) економічні зони