Транскордонна передача даних у контексті цифрової трансформації зовнішньоекономічної політики

Взаємозалежність розвитку інновацій та транскордонної передачі даних стала новим викликом для зовнішньоекономічної політики країн світу та поставила на порядок денний багато регуляторних питань щодо їх суверенітету, захисту конфіденційності, національної безпеки та інших внутрішніх цінностей та інтересів. Як наслідок країни вдалися до розробки відповідного законодавства. Втім не завжди їх підходи узгоджуються між собою та підходами міжнародних інституцій, міжнародних торговельних угод тощо. За відсутності спільних зусиль усіх зацікавлених сторін (країн, міжнародних організацій, компаній та ін.) у напрямі правового регулювання транскордонної передачі даних така неузгодженість лише зростатиме. Метою статті є аналіз різноманітних підходів (зокрема, країн Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки, міжнародних інституцій) щодо правого регулювання транскордонної передачі даних (у тому числі захисту персональних даних при такій передачі) у рамках реалізації зовнішньоекономічної політики, положень міжнародних угод тощо, виявлення недоліків та розробки пропозицій для їх усунення. Аналіз доводить, що Україна та інші країни, які розглядають питання захисту персональних даних, стоять перед важливим вибором між регуляторними підходами Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки. Цей вибір впливає на можливості транскордонної передачі даних, торгівлю та розвиток інновацій, особливо для глобальних компаній, що працюють у зазначених вище регіонах. Країни, які імплементують Загальні правила захисту даних (General Data Protection Regulation) Європейського Союзу або аналогічні регуляторні підходи, зобов'язані дотримуватися цього законодавства для захисту прав громадян та уникнення санкцій з боку даного Союзу та інших регуляторів. Однак ця імплементація може бути дорогою та тривалою для компаній та країн, і має потенціал впливати негативно на зовнішньоекономічні відносини та інноваційний розвиток. Для уникнення конфліктів між різними регуляторними підходами, врахування правил міжнародних організацій, таких як Світова організація торгівлі, Організація економічного співробітництва та розвитку, і розробки єдиної стратегії в області обміну даними важливою є спільна співпраця різних стейкхолдерів. Обґрунтовано доцільність удосконалення General Data Protection Regulation з метою віднайдення балансу між захистом даних та підтримкою інновацій, включаючи розробку класифікації даних за чутливістю, використання технічних засобів анонімізації даних тощо. При цьому особливого значення набуває постійний моніторинг та оновлення таких правил з метою адаптації до нових технологічних реалій і викликів.

транскордонна передача даних, інновації, зовнішньоекономічна політика, персональні дані, штучний інтелект, цифрова трансформація.