Отримано 29.09.2024, Доопрацьовано 01.01.1970, Прийнято 19.12.2024
У статті розглядаються особливості правового регулювання як наукової категорії та релігійних відносин як різновиду соціальних відносин. Визначається ряд методологічних підходів до дефініції правового регулювання, його ознак та змісту в контексті його прояву в релігійних відносинах. Автором підкреслюється наявність плюралізму підходів до визначення поняття «правове регулювання». Проблематиці правового регулювання приділяється найбільша увага з боку представників філософської й юридичної науки та практики. Однак, на думку автора, основною перешкодою формування єдиного методологічного підходу до характеристики проблеми правового регулювання виступає плюралізм типів праворозуміння. Зазначається, що в сучасній юридичній науці при характеристиці категорії правового регулювання використовуються терміни «правовий вплив», «процес», «метод», «функція», «діяльність» тощо. Запропонований розгляд цієї категорії в процесуально-діяльнісному аспекті. Виходячи з цього автором сформульовано й обгрунтовано власні дефініції понять «правове регулювання» та «релігійне регулювання». Всі елементи правового регулювання є взаємопов'язаними та взаємообумовленими, що дає змогу говорити про наявність механізму правового регулювання. Також автором зазначається, що релігійні відносини мають специфічні ознаки, які вирізняють їх з-поміж інших суспільних відносин. Вони мають подвійну природу й виражаються, з одного боку, у сакральних взаєминах особи зі священним об’єктом віри, а з іншого, у відносинах у межах релігійної діяльності релігійної організації як соціального інституту. Зазначається, що релігійне регулювання на відміну від правового здійснюється за допомогою особливого засобу, яким є релігійні норми.
релігія, право, праворозуміння, правове регулювання, релігійне регулювання, релігійні відносини