Об’єкт і предмет загальної теорії права: сутність, зміст, визначення, співвідношення

Плюралізм підходів у поглядах на зміст юридичної науки через категорії «об’єкт» та «предмет», як одного з примітних явищ у юриспруденції, формує тенденції щодо сприйняття «об’єкту» та «предмету» правового регулювання та їх співвідношення. Перша, загальнотеоретичного напрямку, що безпосередньо обумовлена наявністю плюралізму поглядів на існування цих категорій. Друга, практичного напрямку, яка має вираз у змішуванні, ототожненні, підміні або заміщенні поняття «об'єкт» на «предмет» при описі юридичних конструкцій у правовій літературі, наукових роботах, нормативних документах галузевого права. Ототожнювання предмету та об'єкту загальної теорії права призводить до ототожнювання разом із ними методологічної функції правових понять і категорій із методом цієї науки. Метою дослідження є конкретизація особливостей «об’єкту» та «предмету» в загальній теорії права з порозумінням їх співвідношення. Висновки. 1) предмет загальної теорії права, як цілісна сукупність (взаємозалежна, взаємодоповнююча) закономірностей і тенденцій у еволюції його об’єкту (формування (становлення), розвиток (зміни) та зникнення (занепад)), що уособлюється в юридичній доктрині та догмі, сталої практики й обґрунтованих прогнозах; 2) порозуміння об'єктивної реальності (явища) є доцільним із позиції її функціоналу, як такої що дає можливість досліднику. І з цього погляду потрібно розуміти сутність об’єкту в меншому сенсі як «вихідне начало», а в більшому як «точка повернення», щоб мати можливість очищення від хибного знання або навіть і об’єктивного знання, для можливості сприйняття його під іншим кутом зору (дослідити іншу грань); 3) об’єкт загальної теорії права – це безпосередньо право (буття права) і його закономірні праксеологічні аспекти й опосередковано емпіричні дані суспільних відносин (інші соціальні явища і процеси) у тій частині, в якій вони обумовлюють закономірну еволюцію правових явищ і процесів: їх формування (становлення), розвиток (зміни) та зникнення (занепад); 4) об’єкт і предмет загальної теорії права є самодостатніми й повинні мати окремі позиції, як категорії науки. Поряд із цим об’єкт і предмет загальної теорії права є взаємообумовленими, взаємозалежними, взаємодіючими.

загальна теорія права, правознавство, юриспруденція, об’єкт, предмет, сутність права, закономірності, юридична практика