Завдання адміністративного судочинства України: змістовний аналіз

У статті здійснено змістовний аналіз завдань адміністративного судочинства України. Акцентовано увагу на тій обставині, що основною категорією справ, які розглядаються адміністративними судами, є справи «людина проти держави». Стверджується, що доцільно виокремити три складових у завданні адміністративного судочинства: 1) справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин; 2) мета вирішення спорів – ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб; 3) основним фактором, який спричиняє необхідність указаного захисту – порушення з боку суб’єктів владних повноважень. У публікації наголошується, що в кожному конкретному випадку публічно-правового спору між приватною особою та суб’єктом владних повноважень адміністративний суд має проаналізувати рішення, дії чи бездіяльність з позицій їх відповідності певним критеріям. Ці критерії перераховані у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Стосовно одного із цих критеріїв – мета використання повноважень робиться висновок, що це більш широка й об’ємна категорія, ніж повноваження і має зовнішню спрямованість. Вона показує не просто характеристику рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, – вона демонструє вектор використання цих повноважень. Приділена увага аналізу права особи на участь у процесі прийняття рішення. Реалізація на практиці такого роду права засвідчує повагу держави (в особі суб’єкта владних повноважень) до приватної особи, насамкінець усвідомлення державою первинної ролі приватних осіб у створенні самої держави та її інституцій.

адміністративне судочинство, Кодекс адміністративного судочинства, суб’єкт владних повноважень, повноваження, завдання адміністративного судочинства, обґрунтованість рішення.