Імплементація міжнародного права: концептуальні підходи і необхідність модернізації

Статтю присвячено аналізу концептуальних підходів до імплементації міжнародного права, обґрунтуванню доцільності їх модернізації на шляху розвитку теорії й практики в умовах сьогодення. Методологічна основа дослідження відзначається плюралізмом використаних методів і підходів (гносеологічний, праксеологічний, феноменологічний, антропологічний, компаративістський, інтегративний, системний підходи; методи узагальнення, прогнозування, стратегування, правової семіотики, історичний, порівняльний та ін.), сприяючи належному розумінню існуючих концепцій, ідеї, теорій у міжнародному праві й національному праві, доктринальних підходів і концептуальних засад феномену імплементації загалом, імплементації норм і принципів міжнародного права, стандартів і зобов’язань зокрема. Відзначено динаміку системи міжнародно-правового регулювання, міжнародної правотворчості й правореалізації, так само як і активні зміни в системі їх об’єктно-предметних характеристик, поширення нових явищ і процесів, у т.ч. цифрових інструментів, що використовуються в мирний час і під час збройних конфліктів, дають підстави стверджувати про доцільність модернізації форм імплементації міжнародного права, способів його взаємодії з національним і наднаціональним правом. Звернуто увагу на здобутки або певні зрушення, і водночас суттєві проблеми, недоліки на цьому шляху, зокрема, це проблеми загальнотеоретичного або концептуального характеру, пов’язані з відсутністю уніфікованих підходів до розуміння поняття, природи й змістовних ознак феномену імплементації. Така уніфікація відсутня в доктринальних джерелах, а також у міжнародно-правових і національних нормативно-правових актах. Здійснений аналіз дозволяє виокремити найбільш поширене використання концептів імплементації міжнародного права, імплементації норм і принципів міжнародного права, імплементації міжнародно-правових або міжнародних зобов’язань, імплементації міжнародно-правових стандартів і т.д. Базова категорія імплементація має різноманітні значення, вузький і широкий сенси, диференціюються змістовні та просторові ознаки, властивості. Оптимальним вбачається уточнення даного поняття, особливо в контексті виконання зобов’язань щодо набуття членства в ЄС, визначення національної моделі імплементації міжнародного права, модернізації процесів галузевої імплементації (зокрема, МГП, МКП тощо), гармонізації міжнародного, національного й наднаціонального правових порядків. Від цього залежить коректне й належне здійснення імплементаційних процедур у процесах державотворення і правотворення, національній і міжнародній судовій, іншій правозастосовній практиках. Визначено актуальні подальші напрями наукових розвідок і дискусій у цій сфері. 

міжнародне право; норми і принципи; імплементація; концепт; наукові підходи; реалізація; стандарти; зобов’язання; міжнародна правотворчість; національна модель; національне право; тлумачення