Люстрація в перехідному правосудді: конституційні засади та міжнародні стандарти

У статті розглянуто доцільність застосування інституту люстрації, як одного з можливих інструментів реінтеграції тимчасово окупованих територій України. На основі аналізу рішень конституційних судів окремих держав і практики Європейського суду з прав людини досліджено ключові принципи юридичної відповідальності, які використовувались у процесі люстрації. Обґрунтовано необхідність їх використання під час люстрації в Україні в післявоєнний час, в їх основі верховенство права та його складові – законність, правова визначеність, принцип індивідуалізації покарання та забезпечення належної правової процедури (англ. due process) для особи, до якої можуть застосовуватися люстраційні заходи. Обґрунтована необхідність вироблення нових підходів до люстрації в Україні та розробки збалансованого закону, який би став основою механізму та процесу регламентації люстраційних процесів на деокупованих територіях із дотриманням міжнародних стандартів у сфері захисту прав людини. Окрему увагу приділено правовим викликам, які можуть виникати в процесі провадження люстрації під час реінтеграції, з огляду на підходи національних конституційних судів Європи, Європейського суду з прав людини та Міжнародної організації праці. У статті наголошено на потребі в розробці стратегії (національного плану) впровадження механізмів люстрації для їх всебічної інтеграції в конституційну архітектуру держави. Модель повинна бути орієнтованою на забезпечення прав людини, в якій люстрація є не механізмом покарання, а інструментом відновлення довіри та відбудови українського суспільства. Особи, які були змушені співпрацювати з окупаційним режимом, але не причетні до серйозних порушень прав людини, повинні мати можливість брати участь у механізмах установлення правди та примирення, соціальному діалозі та визнанні своєї відповідальності в такий спосіб, що сприятиме відновленню суспільства, та забезпечення принципів невідворотності та справедливого індивідуалізованого покарання забезпечуючи збереження балансу між здійсненням правосуддя та захистом прав і свобод людини.

люстрація; верховенство права; індивідуалізація покарання; належна правова процедура; перехідне правосуддя