Принципи людиноцентричного цифрового правосуддя: європейський підхід та шляхи імплементації в Україні

Статтю присвячено характеристиці європейського підходу до цифрового правосуддя з позиції його людиноцентричності та визначенню критичних прогалин у реалізації відповідних принципів у системі правосуддя України. Окреслено дворівневу нормативну модель ЄС, у межах якої ціннісні орієнтири, закріплені в Європейській декларації цифрових прав та принципів для цифрового десятиліття (2023), послідовно трансформуються у функціональні стандарти Європейської стратегії електронного правосуддя на 2024–2028 роки. Визначено, що європейський підхід ґрунтується на принципах зазначеної Декларації, ключовими серед яких є людиноцентричність, солідарність та інклюзія, приватність і індивідуальний контроль над даними, справедливе цифрове середовище та взаємодія з алгоритмами й системами штучного інтелекту (ШІ) тощо. Запропоновано співвідношення між фундаментальними принципами Європейській декларації цифрових прав та принципів для цифрового десятиліття (2023) та сутнісними й операційними принципами Європейської стратегії електронного правосуддя на 2024–2028 роки (доступ до правосуддя, інтероперабельність та кібербезпека, принцип «одного разу», правосуддя на основі даних тощо). Визначено виклики та шляхи імплементації людиноцентричного е-правосуддя в Україні через підхід, застосований до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІКС), яка, попри наявні правові засади у процесуальному законодавстві, залишається переважно орієнтованою на технічну інфраструктуру. Попри задекларовану орієнтацію на користувача та прагнення підвищення технічної ефективності, чинна Концепція ЄСІКС не забезпечує належної уваги до інклюзивності (зокрема, безбар’єрності), кібербезпеки та належного захисту даних. Вона обмежує умови для правосуддя на основі даних через відсутність структурованих машинозчитуваних форматів даних  (ECLI, відкритих API), що ускладнює ефективний аналіз судової практики, транскордонну інтероперабельність та знижує прозорість судових даних. Запропоновано рекомендації щодо гармонізації  українського законодавства з acquis ЄС: інституційний нагляд за даними, структурна відкритість даних як передумова правосуддя на основі даних та транскордонної інтероперабельності. Законодавче закріплення статусу ШІ у сфері судочинства як високоризикової системи (відповідно до Закону ЄС про ШІ) потребує суворого людського контролю, оцінки впливу на фундаментальні права та забезпечення прозорості його використання. Наголошено, що лише ціннісно орієнтована трансформація дозволить забезпечити відповідність українського законодавства acquis ЄС і гарантувати справедливий, інклюзивний та ефективний доступ до правосуддя. Методологія дослідження включає формально-юридичний метод (аналіз нормативних актів ЄС та України), структурно-функціональний метод (виявлення трансформації цінностей у функціональні стандарти), порівняльно-правовий метод (зіставлення досвіду ЄС та України) та аналіз архітектури ЄСІКС.

правосуддя; цифрове правосуддя; е-правосуддя; людиноцентрична цифрова трансформація; принципи; Європейський Союз; цифрові права; захист прав; судове рішення; національне та міжнародне право; міжнародні правові стандарти