Забезпечення прав людини в земельних правовідносинах: соціоекономічні й правові засади

Відкриття вільного ринку землі та розширення масштабів її купівлі-продажу у сучасних умовах розвитку українського суспільства і держави є вкрай актуальною темою та потребує відповідного наукового опрацювання саме з позицій прав людини. Тому автори поставили за мету проаналізувати міжнародні правові документи у сфері регулювання процесів захисту прав селян на землю та запропонували науково-обґрунтовані пропозиції із вдосконалення відповідних процесів в Україні. У роботі із застосуванням загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання (діалектичного, формально-логічного, системного, історико-правового та порівняльного аналізу) розглянуто правові засади та міжнародні підходи щодо захисту прав селян на землю у контексті роз’яснення та узагальнення основних положень правозахисних документів, особливо Декларації ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості, ухваленої Генеральною асамблею ООН у грудні 2018 р. Аналіз показав, що низка інших прав, закріплених у Декларації, є взаємопосилюючими та необхідними для реалізації захисту прав на землю, серед них – право на участь, право на інформацію та доступ до правосуддя. В результаті проведеного дослідження розроблено пропозиції щодо виконання Україною своїх зобов’язань як члена ООН та держави-учасниці Ради ООН з прав людини у сфері захисту земельних прав селян. Усі гілки влади в Україні, включаючи виконавчу, законодавчу та судову, мають бути залучені до виконання Декларації створивши для цього нові механізми правозахисних практик у сфері регулювання земельних відносин, та систему моніторингу гарантування прав селян у процесі функціонування вільного ринку землі на національному та локальному рівнях

правозахисний підхід, право на землю, сільська місцевість, земельна реформа, Декларація ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості