Правотворчість Українського народу як форма реалізації конституційно-правової політики держави

Актуальність дослідження народної правотворчості та її форм зумовлена демократичними перетвореннями, які тривають в Україні. Одержання Україною статусу кандидата у члени Європейського Союзу прискорило проведення правової реформи, метою якої є приведення національного законодавства у відповідність до acquis communautaire. Однак модернізація національної правової системи має відбуватися не лише відповідно до міжнародно-правових стандартів та права ЄС, але і з урахуванням національних інтересів. Виразником національних інтересів є Український народ, тому його участь у правотворчому процесі є вкрай важливою сьогодні, коли мають бути почуті широкі верстви населення щодо позиції народу з питань євроатлантичної інтеграції. Питання народної правотворчості є безпосередньо питанням конституційно-правової політики держави, яка має концептуально представити науково обґрунтовані правові ідеї щодо необхідності залучення інститутів громадянського суспільства до правотворчого процесу та впровадження всіх наявних у цивілізованому світі її форм. Саме тому у статті аналізуються особливості форм народної правотворчості в зарубіжних країнах, закріплених на конституційному рівні, а саме: прийняття нормативно-правових актів, різної юридичної сили на всеукраїнському та місцевому референдумі; народну ініціативу (народну правотворчу та народну референдну ініціативу); місцеву ініціативу; народне вето; народне обговорення проектів нормативно-правових актів; народне опитування стосовно нормативно-правових актів; народну експертизу нормативно-правових актів та проектів нормативно-правових актів. Ураховуючи це мета даного дослідження полягає у виявленні та обґрунтуванні сутності, змісту та форм правотворчості Українського народу. Очікуваним результатом дослідження є обґрунтування необхідності вдосконалення механізму організаційно-правового забезпечення широкої участі Українського народу в правотворчому процесі, що сприятиме підвищенню якості національного законодавства та рівня правового життя загалом.

правоутворення, правотворчість, народна правотворчість, референдум, народна правотворча ініціатива, народне вето, народне обговорення, народне опитування, народна експертиза