Кримінальне провадження і журналістське розслідування: конкуренція чи взаємодія

Стаття присвячена проблемі проведення журналістських розслідувань та використання їх матеріалів у кримінальному провадженні, зокрема під час воєнного стану. Актуальність цієї проблеми зумовлена певними наявними суперечностями принципів журналістики та застарілих уявлень про її призначення та соціальну роль, її співвідношення з досудовим розслідуванням. Додатково на це накладаються обмеження, що існують під час відбиття російської збройної агресії проти України. Метою дослідження було поставлено визначення спільного та відмінностей у соціальних завданнях, що вирішуються журналістським розслідуванням і кримінальним провадженням, формування на цій основі оптимальної системи правовідносин між їх суб’єктами. Для досягнення мети було використано спектр методів наукового дослідження (діалектичний, історичний, логіко-семантичний аналіз, порівняльний, системний аналіз, методи формальної логіки, метод правового прогнозування). Вони застосовувалися для аналізу законодавства різних галузей, що торкалися теми дослідження, наукових джерел і формулювання авторських висновків та пропозицій. У статті резюмується, що при визначенні співвідношення кримінального провадження і журналістського розслідування потрібно виходити з того, що журналіст, який ініціює досудове розслідування, виступає в ролі представника соціального інституту демократичного суспільства. І цей інститут має здійснювати певні контрольні функції щодо діяльності державної влади, у тому числі правоохоронних органів. На цій основі формулюється висновок, що завданням журналістики є не тільки повідомлення актуальних новин, а й здійснення моніторингу державних органів щодо виконання покладених на них обов’язків. Підкреслено, що саме з цим пов’язана оцінка журналістики як «четвертої влади» в суспільстві. Саме такі оцінки повинні бути покладені в основу налагодження взаємодії правоохоронних органів з суб’єктами медіа під час проведення досудового розслідування. Матеріали, отримані в результаті проведення журналістського розслідування, потрібно розглядати як основу, на якій формуються докази під час кримінального провадження. З цих позицій пропонується вдосконалення редакції ч. 1 ст. 214 КПК України щодо реагування органів досудового розслідування на повідомлення медіа про кримінальні правопорушення. Обґрунтовується неприйнятність пропозиції фактичного введення на період воєнного стану цензури матеріалів журналістських розслідувань. Визначені окремі проблемні питання співвідношення кримінального провадження і журналістського розслідування, які потребують подальшого дослідження (якість матеріалів журналістських розслідувань, процедура і тактика проведення окремих слідчо-розшукових дій щодо перевірки таких матеріалів тощо).

кримінальне провадження, журналіст, журналістське розслідування, суб’єкт медіа, воєнний стан, Єдиний державний реєстр досудових розслідувань