Шляхи вдосконалення системи захисту приватної власності від протиправних посягань в Україні

Система захисту приватної власності від протиправних посягань в Україні містить ряд недоліків, що не дозволяють забезпечити ефективний захист такої власності в нашій країні. Недоліки ці обумовлені як пережитками радянської системи захисту власності, що отримані були Україною від СРСР, так і перехідного періоду формування в Україні ринкової економіки. Мета статті проаналізувати особливості права власності та зумовлені ними підходи до формування системи її захисту, притаманні для СРСР, які отримані Україною у «спадщину» від радянського минулого, до яких належать відсутність приватної власності, права осіб самостійно захищати особисту власність, монополізація державою функцій із захисту власності, розширення кількості та повноважень державних органів, на які покладалися такі функції, на шкоду правам та інтересам осіб, сформовану в суспільстві неповагу до особистої власності та можливості її захисту. Автори згрупували особливості системи захисту приватної власності від протиправних посягань, сформовані в розвинутих демократичних країнах, що забезпечують її ефективність і право особи на самостійний захист приватної власності. У роботі досліджено трансформацію системи захисту приватної власності від протиправних посягань в Україні та визначено її особливості, на підставі чого сформульовано авторський погляд на подальші шляхи вдосконалення системи захисту приватної власності від протиправних посягань в Україні з урахуванням досвіду розвинутих демократичних країн та внутрішніх викликів безпеці приватної власності в країні у воєнний час та в період відбудови після закінчення воєнних дій. До таких шляхів віднесено продовження формування культури поваги до приватної власності в суспільстві та відповідального становлення власника до неї (усвідомлення того, що захист приватної власності, зокрема, і від протиправних посягань, це наразі завдання самого власника); викорінення окремих пережитків радянської системи захисту власності, зокрема монопольного зосередження державою в руках правоохоронних органів функцій із забезпечення такого аспекту публічної безпеки як захист права власності від протиправних посягань; ліквідацію пережитків перехідного періоду становлення системи захисту власності в Україні; визначення системи приватної безпеки як стратегічної частини системи публічної безпеки країни; запровадження податкових пільг для суб’єктів підприємництва системи приватної безпеки, насамперед, що надають послуги з охорони приватної власності, при працевлаштуванні ветеранів війни, зокрема інвалідів; організацію системи підготовки та перепідготовки спеціалістів для системи приватної безпеки, в тому числі, серед колишніх працівників правоохоронної та оборонної системи, ветеранів війни, зокрема, інвалідів як осіб, які мають необхідні знання та навички, потрібні для забезпечення публічної безпеки; завершення процесу створення умов для самозахисту власником своєї власності, а саме, легалізація обороту зброї (вогнепальної та іншої) та легітимізація діяльності приватних детективів.

правове регулювання, власність, захист, протиправні посягання, правоохоронні органи, недержавна охорона, монополія, публічна безпека, міліція, поліція, зброя, охоронні послуги, детективні послуги.