Отримано 04.02.2025, Доопрацьовано 04.03.2025, Прийнято 25.03.2025
Проблема формування понятійно-термінологічного апарату категорії штучного інтелекту набуває все більшої важливості в правовій сфері внаслідок активного поширення новітніх технологій та зростання їхнього впливу на суспільні відносини. У цій статті розгляду підлягає поняття штучного інтелекту, яке породжує жваві дискусії у юриспруденції на тлі того, що воно все частіше з’являється в національному, іноземному та міжнародному праві. Предметом дослідження є положення, які розкривають зміст терміна «штучний інтелект» у правових системах держав, що належать до технологічно передових у світі за даними Глобального індексу штучного інтелекту 2024 р. (США, Китаю, Сінгапуру, Великобританії, Франції, Південної Кореї, Німеччини, Канади, Ізраїлю, Індії). Крім уже прийнятих нормативно-правових актів та законопроєктів на розгляді, автор також вивчає «м’яке право» – тобто рекомендаційні норми. Особлива увага відведена еволюції розуміння в документах ЄС. У процесі дослідження були узагальнені основні підходи до формулювання визначення штучного інтелекту – методологічний, пов’язаний із послідовністю операцій, та функціональний, який своєю чергою акцентує на результатах виконання завдань, описаних або в об’єктивній формі, або в суб’єктивній. Внаслідок зіставлення відображених у правових положеннях ознак поняття штучного інтелекту, виявлення спільних та відмінних елементів, автор прийшов до висновку щодо того, яким може бути розширене визначення. У статті запропоноване авторське пояснення штучного інтелекту як виду технологій, які на основі застосування моделей, побудованих завдяки опрацюванню отриманої інформації, створюють для поставлених цілей вихідні дані – рішення, прогнози, рекомендації, контент, – тотожні результатам втілення когнітивних здібностей людини. Автор узагальнює ознаки штучного інтелекту як поняття: інтерактивність, націленість, адаптивність, автономність, методологічність, результативність, системність, а також імітаційність. Висновки статті підкреслюють важливість подальшого вивчення правової визначеності поняття штучного інтелекту та можуть бути використаними для забезпечення законодавчого регулювання штучного інтелекту в Україні. Ознайомлення з результатами дослідження сприяє більш повному розумінню поняття штучного інтелекту тими особами, які цікавляться тематикою новітніх технологій.
штучний інтелект; поняття штучного інтелекту; визначення штучного інтелекту; законодавство щодо штучного інтелекту; правове забезпечення використання штучного інтелекту; машинне навчання