Організаційно-правові засади стратегічного розвитку інтегрованого управління державним кордоном в Україні

Стаття присвячена розгляду низки організаційно-правових аспектів стратегічного розвитку інтегрованого управління Державним кордоном в Україні. Встановлено, що починаючи з 2010 року Україна досягла значного прогресу в імплементації європейської практики інтегрованого управління державним кордоном. На сучасному етапі необхідно повністю завершити спільну з європейськими партнерами верифікацію законодавства України в контексті його відповідності нормам Європейського Союзу та завершити створення необхідних інституційних спроможностей суб’єктів інтегрованого управління державним кордоном України. Стратегія інтегрованого управління державним кордоном України має враховувати низку базових засад, таких як: примат безпеки та верховенства права; баланс інтересів людини (як найвищої соціальної цінності), суспільства й держави; системний підхід, що передбачає виокремлення в прикордонному менеджменті сукупності підсистем, елементів, прямих і зворотних зв’язків між ними; методологія концепції прийнятного ризику. Стратегічними перспективами розвитку інтегрованого управління державним кордоном в Україні є забезпечення безпеки від військових та терористичних загроз із боку російської федерації та республіки білорусь, упровадження «Schengen acquis» у національне законодавство, приєднання до інформаційних баз даних Європейського Союзу, створення системи обробки попередніх даних реєстрації особи (PNR/API), адаптація національних систем контролю до європейських, запобігання корупції, приведення об’єктів прикордонної та митної інфраструктури, їх технічного оснащення до стандартів Європейського Союзу та приєднання України до використання інструментів фінансової підтримки управління кордонами та візової політики.

правове регулювання, стратегічне планування, інтегроване управління державним кордоном, прикордонна безпека, прикордонна політика, стратегія інтегрованого управління кордонами