У пропонованій статті обговорено проблеми ефективності соціального діалогу між урядами, організаціями роботодавців та працівників, а також промислові відносини – засоби сприяння соціальній справедливості, економічному зростанню, підвищенню заробітної плати та поліпшенню умов праці та стабілізації бізнесу. Мета роботи полягає у дослідженні правових підвалин діяльності закордонних профспілок (у Північній Америці та Австралії), виокремленні їх особливостей, порівнянні їх між собою, а також надання рекомендацій щодо поліпшення правового регулювання профспілкової діяльності з позицій підтримки соціального діалогу та вдосконалення вітчизняного законодавства у вищезгаданій сфері. Методологія дослідження базується на загальних наукових методах, таких як аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія та емпіричних методах - спостереження, порівняння та статистики. Зокрема, зроблено висновок, що переваги системи профспілок високорозвинених держав полягають у впливовості і свободі профспілок, які мають величезний вплив у підтриманні соціального діалогу від тристоронніх колективних переговорів до діалогу з урядовцями. І навпаки, невелика частка продуктивних сил, залучених до профспілок та несприйняття рекомендаційних процедуру або інших форм консультування працівників, є недоліками їх правової системи. Відтак актуальність дослідження та його важливість для подальшого розвитку права, полягає у необхідності подолання вищезгаданих недоліків, шляхом узагальнення наукових доктрин та систематизації знань, отриманих з різних країн світу, зокрема, з метою вдосконалення вітчизняного законодавства. Водночас, вивчення зарубіжного досвіду у сфері соціального діалогу, медичного права, податкової політики, соціального забезпечення визначено як завдання наступних авторських досліджень і розвідок.
професійні спілки, соціальний діалог, організації роботодавців, колективні переговори, колективні угоди, стратегії соціальної стабільності