Правотлумачне аргументування у конституційному судочинстві в Україні (загальнотеоретичні аспекти)

Актуальність дослідження обумовлена тим, що правова аргументація, яка міститься у рішеннях Конституційного Суду України, часто зазнає критики як слабка чи непереконлива. Допомогти вирішити актуальне завдання з покращення правової аргументації може загальнотеоретичне осмислення правотлумачного аргументування як юридичної діяльності, що її здійснюють у правотлумачній діяльності, і вона супроводжує створення правотлумачної аргументації. Це і є метою даного дослідження. Для досягнення цієї мети використано низку концептуальних підходів, а також загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема: діалектичний підхід, загальнотеоретичний підхід, метод загальнотеоретичного аналізу, метод аналізу законодавства, метод аналізу й реконструкції аргументувальної практики в офіційному тлумаченні права в Україні, логічні операції узагальнення, абстрагування, формалізації. Виявлено ознаки правотлумачного аргументування на прикладі конституційного судочинства в Україні. Правотлумачне аргументування розглянуто як дискурсну діяльність, що її здійснюють певними засобами. Використані для її здійснення засоби забезпечують застосування способів тлумачення права. Обґрунтовано потребу визначення послідовності застосування правотлумачних аргументів. Простежено особливості здійснення аргументування на різних етапах правотлумачення. За результатами аналізу у правовій системі України запропоновано встановити послідовність викладу правотлумачних аргументів. Практична цінність цієї статті полягає у можливості окреслити напрями вдосконалення аргументувальної практики у офіційному тлумаченні права в Україні.

діалогічний характер правотлумачного аргументування, правотлумачна аргументація, засоби правотлумачного аргументування, етапи (стадії) тлумачення права, правила правотлумачного аргументування